Володимир Рожко. Відео пам'яті

"Інтелектуал з родини інтелектуалів"

26 серпня українському письменнику, літературознавцю, члену Національної спілки письменників України Ігорю Ольшевському виповнюється 60 років.

 

Ігор Едилович Ольшевський – поет, перекладач, прозаїк, літературознавець, критик, філософ. Народився 26 серпня 1958 року в м. Володимирі-Волинському в родині творчих працівників театру. Батько – Еділ Михайлович Ольшевський у 1970-х роках був головним режисером Волинського обласного музично-драматичного театру ім. Т. Г. Шевченка,  мама – Галина Павлівна – артисткою театру. Після закінчення Луцької середньої школи №4 здобув вищу освіту на філологічному факультеті Луцького державного педагогічного інституту ім. Лесі Українки (зараз – Східноєвропейський національний університет ім.  Лесі Українки).

З 1982 року був на педагогічній, культурно–освітній та журналістській роботах. Нині працює в інформаційно-видавничому центрі Східноєвропейського національного університету ім. Лесі Українки та Волинській обласній філармонії.

Ігор Ольшевський – лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. Агатангела Кримського (2010). З 2005 року член Національної спілки письменників України.

У 2003 році видав першу поетичну книжку – збірку верлібрів «Редактор снів». Є автором ліричного трикнижжя «Зодіакальне світло» (2008), збірки психоделічної прози «Хованки в житті» (2009), книг есеїв «Леся Українка: містика імені й долі», «Павло Тичина: таїна життя і творчості» (2005), «Григорій Сковорода: Місія Посланця» (2008), «Павло Тичина: нові штрихи до містичного портрета » (2012), трактату в особах «Агатангел Кримський: поклик Сходу» (2012), науково-фантастичної розвідки «Відлуння доісторичних цивілізацій?» (2013, самвидав), роману-есею в листах, інтерв’ю і коментарях «Тарас Шевченко: від імені – до Месії». Твори волинського письменника публікувалися на сторінках часописів України, Польщі,  Словаччини та Греції. Ігор Ольшевський є автором численних літературно-критичних статей.

Неможливо оминути діяльність Ігоря Ольшевського у ролі самодіяльного композитора. Спроби складати мелодію до віршів були ще у школі. З часом брав до рук шкільну читанку, відривний календар, журнал чи газету, де були надруковані поезії і пробував імпровізувати, кладучи їх на мелодію. Навчившись простенькому акомпаниментові на гітарі, почав (під псевдонімом Ігор Берестюк – на честь Берестечка – батьківщини мами) частіше складати власні мелодії до поетичних текстів. 

З нагоди ювілею письменника відділ краєзнавчої роботи підготував книжкову виставку "Інтелектуал з родини інтелектуалів".