середа, 25 квітня 2018 р.

Одягнімо, друже, вишиванку – наш волинський, наш чарівний стрій!

         У Волинській державній обласній універсальній бібліотеці імені Олени Пчілки 24 квітня в рамках Року охорони культурної спадщини України для її  збереження, популяризації та залучення нових поколінь відбувся  літературно-мистецький захід «Одягнімо, друже, вишиванку – наш волинський, наш чарівний стрій!».
Народне мистецтво Полісся, зокрема Волині, багате і водночас просте. Воно й дотепер не спотворене втручанням цивілізації.
Волинь – це територіальна й етнічна частка України, котра від самого світання етнонаціональної свідомості, забезпечувала і гарантувала Україні постійне місце в земному просторі і самобутній шлях. Традиційною технікою на Волині залишається вишивка «хрестиком, яка, як переконані поліщуки, є не лише оздобою, а й оберегом від зла і лихого ока». Формуючи різноманітні рослинні, геометричні візерунки, вишивальниці створювали образи, закодовуючи в них весь навколишній світ.


Українська сорочка-вишиванка. Вона ввібрала в себе теплоту сонця і запах трави, шум гаїв і голубінь небес, всю розкіш землі і смуток чарівної пісні. Нині ми сприймаємо мову вишитої сорочки здебільшого як сукупність візерунків, гру кольорів, майстерність вишивальниць. А вона, між тим, народилася не тільки, як витвір мистецтва, а й як наш оберіг, бо закодована була одвічними життєдайними знаками сонця, землі і води. І захищала така сорочка, й сили додавала, й кохання берегла…
Жіноча сорочка як жіноча доля: одна скромна, проста, інша – вишукана, розмаїта. І в ній – відтінок життя і сповідь кожної долі.






Про волинську вишивку розповіла завідувач відділу етнографії та народних промислів Волині Волинського краєзнавчого музею Людмила Андріївна Мірошниченко-Гусак, яка є глибоким знавцем етнографії і побуту Полісся та є одним із упорядників збірки-каталогу Волинського краєзнавчого музею «Традиційні жіночі сорочки Волині й Західного Полісся кінця ХІХ – ХХ століть». Вона також представила музейні експонати про вишивку Волині.




На заході виступила директор книгозбірні, заслужений працівник культури України Стасюк Людмила Антонівна.


Своїм співом зачарувала студентка Східноєвропейського національного університету Олександра Жук.


У рамках заходу відбувся показ уривку з фільму «Спадок» – першого документального повнометражного фільму про вишиті сорочки, до створення якого долучилися волиняни.


Ведучі заходу – завідувач відділу краєзнавчої роботи  Алла Понагайба та провідний бібліотекар відділу Наталія Пилипюк. Вірші декламують провідні бібліотекарі – Наталія Хомяк  та Юлія Ціхоцька.



Вічна пісня барв і кольорів,
Неповторна музика натхнення!
Шепіт трав і шелест яворів,
І дзвінкі турботи сьогодення.
Хрестиком покладено в рядки,
Поспліталось, блиснуло веселкою
Ніжність материнської руки
Пісні ще весільної, веселої.
Дух народу в колір заплете,
 Проросте і піснею, і цвітом.
А над світом, гляньте, а над світом
Українська вишивка цвіте!

Радує душу і серце світ вишиванок, який ми побачили у цьому залі.
Усі присутні на цьому заході одягнули вишиванки: подаровані, ті, які перейшли у спадок від мами чи бабусі, ті, які вишивали власноруч!



































І наостанок світлина на пам'ять!

 










субота, 21 квітня 2018 р.

Місто різних – місто рівних



Екскурсійний маршрут у рамках проекту громади міста Луцька – подорож початок якої, відбувся у відділі краєзнавчої роботи, продовжувався сонячним старим містом до визначної  пам’ятки архітектури – Лютеранської кірхи. Ми всі давно мріяли побувати у стінах кірхи, яка так велично споглядала на нас у старому місті. Мрія збулася! 


Лютеранська кірха – одна із небагатьох пам’яток готичної архітектури на Волині.
Фундамент кірхи був закладений 24 червня 1906 р. на кошти церковної громади німецьких колоністів. До цього тут стояв монастир кармелітів (XVIII ст.). У 1907 р. храм було освячено. Впродовж 1927 – 1928 рр. поряд збудовано ще дві муровані будівлі, в яких розташувалися адміністрація приходу, квартира пастора та школа на 250 учнів.












Чудову екскурсію нам провів пастор храму Клекоць Михайло Андрійович.
   Також під час подорожі ознайомилися з історією будинку Прайзлерів. 
На перетині нинішніх вулиць Драгоманова та Кафедральна розташований будинок Прайзлерів, в якому зі слів місцевих старожилів, ще століття тому був «Чеський клуб та ресторан».


За описами краєзнавців, будівлю звели наприкінці ХІХ століття. Чех Володимир Прайзлер придбав його і зробив ресторан, пізніше власник доробив прибудови і влаштував Заїжджий двір, щоб гості могли заїздити кінними каретами.
Нам було цікаво та сонячно!


четвер, 19 квітня 2018 р.

Презентація книжкової виставки „Чорний квітень Красного Саду” у головній книгозбірні Волині

18 квітня 2018 року у Волинській ДОУНБ
 імені Олени Пчілки   
відбулася презентація книжкової виставки, до 75-річчя із дня трагедії села Красний Сад.  

 Село Красний Сад – це незагоєний біль Волині. 75 років  тому, 19 квітня 1943 року, німецька поліція, в яку входили місцеві поляки, вбила 104 мешканці та знищила село. Від нього лишилося згарище. Живими випадково зостались тільки тринадцять красносадівців, а село назавжди зникло з карти України. Лише 19 квітня 2012 року на території кладовища села Красний Сад відкрили пам'ятник. На ньому викарбувано напис :
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy
"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy


"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".


 Красний Сад так і не відродився, але нащадки просять Бога дарувати його розстріляним мешканцям вічне життя на Святих Небесах.

"Вiчна пам'ять невинним жертвам польсько-українського мiжнацiонального конфлiкту, мученицькою смертю умерлих 19 квiтня 1943 року мешканцiв українського села Красний Сад, що тут квiтувало. Святий Боже! Ти знаєш їх поiменно, прости їх. Прости грiхи i винуватцям їхньої смертi. Даруй їм воскресiння i вiчне життя. Нащадки".
Читайте більше тут: http://expres.ua/digest/2013/04/04/86437-70-rokiv-tomu-polski-nacionalisty-rozstrilyaly-104-meshkanciv-sela-krasnyy






 На заході виступила директор Волинської ДОУНБ імені Олени Пчілки, заслужений працівник культури України Людмила Антонівна Стасюк та професор кафедри археології, давньої та середньовічної історії України, доктор історичних наук СНУ ім. Лесі Українки Оксана Миколаївна Каліщук.

Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу організацією книжкової виставки, яку підготувала провідний бібліотекар відділу краєзнавчої роботи Юлія Ціхоцька.

середа, 18 квітня 2018 р.

З Україною в серці

17 квітня 2018 року у Волинській ДОУНБ імені Олени Пчілки пройшла зустріч із Ярославом Федорчуком — українським політиком та громадським діячем, народним депутатом України IV–VII скликань. 

Також Ярослав Петрович - один із засновників ВО «Батьківщина», заступник голови партії з організаційної роботи, член Політичної ради партії та її Президії, почесний доктор Луцького національного технічного університету, голова його наглядової ради, Відмінник народної освіти України, член Національної спілки письменників України, автор книг «Волинянин. Дитинство і юність», «Волинянин. Напередодні» та «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938–1944 років. Волинська область. Підсумки». Автор фільмів «Волинянин», «Вони боролись до загину».
https://uk.wikipedia.org/wiki/Федорчук_Ярослав_Петрович


Відділ краєзнавчої роботи долучився до заходу організацією книжкової виставки "З Україною в серці"


Репортаж із зустрічі з Ярославом Петровичем можна переглянути за посиланням - https://youtu.be/7SbOLlEF-JY


Життя віддане книзі й культурі

19 червня ювілей святкує Людмила Антонівна Стасюк! Вітаємо ювілярку та зичимо міцного здоров'я, нових звершень і невичерпної енергії. Дя...