Уродженець села Баківці на Волині – чемпіон світу!

 7 лютого    

55 років від дня народження Петера Бондри (1968) – 

хокеїста, чемпіона світу, 

гравця національної збірної Словаччини хокею

    Народився Петер Бондра 7 лютого 1968 року у с. Баківці Луцького району Волинської області. Його батько Іван Бондра, за визнанням самого Петера, був чехом (хоча інші дані свідчать про українське коріння), проживав у Чехословаччині, а після закінчення Другої світової війни переїхав на Волинь. Він повірив у ідеали соціалізму і хотів займатися фермерством, але це було не можливо, тому влаштувався водієм вантажівки у колгосп. Там познайомився з майбутньою дружиною Надією, яка працювала фельдшером у місцевій амбулаторії. У громаді сім’я жила дружно, мали чимало приятелів, одна з них – Раїса Андріївна Мозолюк – стала хрещеною матір’ю славетного тепер хокеїста.

    Петер був третьою дитиною у сім’ї, його часто залишали зі старшими братами Володимиром і Юрієм. Хлопці допомагали у господарстві – пасли худобу, гусей. Як свідчать наявні матеріали, у ранньому дитинстві майбутній спортсмен був малим на зріст, але дуже рухливим і непосидючим. Влітку брався ганяти м’яча, а взимку разом з братами виходив на зледенілу баковецьку річку грати в шайбу. На початку 1970-х років, коли Петерові було три роки, сім’я переїхала у містечко Попрад, розташоване біля підніжжя гір Татр (на півночі Словаччини).

    Професійну спортивну кар’єру П. Бондра розпочав 1985 році у хокейному клубі міста Попрада, де провів сезон 1985–1986 років. Три наступні роки він грав у чехословацькій лізі за клуб «Кошице», з яким став чемпіоном Чехословаччини у сезоні 1987–1988 років.

    У кінці 1980-х років Петер одружився, і в 1990 році разом з дружиною Любою та синами Девідом та Ніколасом переїхав до США. За океаном молода сім’я почала нове життя у містечку Ріва штату Меріленд. Варто зазначити, що переїзд пов’язаний з цікавим випадком, який вплинув на кар’єрний ріст спортсмена. Одного разу представник «Вашингтон Кепіталз» Жак Баттон приїхав у словацьке місто Вітковіце, щоб подивитися на гру місцевих хокеїстів. Він був настільки вражений грою П. Бондри, що відразу після матчу виявив бажання познайомитися з ним. Ж. Баттону дуже імпонувала його вибухова стартова швидкість, яка дозволяла залишати захисників суперника за спиною, а також різкий удар.

    У 1990 році хокеїст підписав контракт з клубом «Вашингтон Кепіталз», з чого почалася кар’єра Петера в НХЛ. 5 жовтня того ж року він вийшов на першу гру у престижній лізі, а через 12 днів – закинув першу шайбу. У сезоні 1990–1991 років став найліпшим серед новачків у команді «Кепіталз», і відразу ж керівництвом НХЛ був визнаний кращим новачком ліги.

    Кольори «Вашингтон Кепіталз» П. Бондра представляв до 2004 року, тобто з невеликими перервами протягом 14 років (у сезонах 1994–1995 та 1995–1996 років він зіграв кілька матчів за «Кошице» та «Детройт Вайперс»). У 2004 році увійшов у тридцятку видатних гравців в історії «Кепіталз». Його ім’я віднесене до списку найкращих бомбардирів в історії столичного клубу за такими показниками: загальна кількість закинутих шайб – 472, набрані очки – 825, закинуті шайби в більшості – 137, у меншості – 32, переможні шайби – 73, кількість хет-триків – 19. Єдине, що не вдалося досягнути спортсмену – виграти Кубок Стенлі, але саме завдяки йому 1998 році команда вийшла у фінал цього престижного хокейного турніру.

    Петер Бондра постійно заявляв про себе як один з найкращих нападників. Яскравими були сезони 1994–1995 роках (у 47 іграх закинув 34 шайби), 1995–1996 роках (у 67 іграх – 52 шайби) та 1997-1998 рр. (у 76 іграх – 52 шайби). 5 лютого 1994 року у поєдинку проти команди «Тампа Бей» він встановив два рекорди: рекорд ліги – найшвидший покер (п’ять голів закинув за 4 хвилини і 12 секунд), та клубний – найбільша кількість закинутих шайб за одну гру. Він є десятим в історії НХЛ, хто забив за один період чотири голи.

       У 2004–2007 рр. Петер Бондра грав за «Оттава Сенаторс», «Атланта Трешерс» і «Чикаго Блекгокс».

    Протягом усієї кар’єри амплуа П. Бондри – правий крайній нападник. Характерний стиль його гри – відмінне відчуття ситуації, висока швидкість, впевненість на ковзанах і точний кидок. Саме тому у 1990-х роках п’ять разів він ставав учасником матчів усіх зірок НХЛ (1993, 1996–1999 рр.), а 1997 і 1999 році був визнаний найшвидшим гравцем цих показових дуелей.

Успішними були виступи П. Бондри за національну збірну Словаччини, до якої увійшов відразу після утворення останньої 1994 році. У складі збірної хокеїст провів 47 матчів, під час яких відзначився 35 голами. Він був учасником зимових Олімпійських ігор 1994 року в м. Ліллехаммері (Норвегія), 1998 році у м. Нагано (Японія) і 2006 році у м. Турині (Італія). У 1995 році своєю грою допоміг збірній перемогти на Олімпійському відбірковому турнірі, що проходив у Шеффілді (Англія). Вдалими видалися виступи на Чемпіонатах світу 2002 і 2003 років, на Кубку світу 1996 року. На Чемпіонаті світу у Швеції 2002 року під час фінального поєдинку Петер закинув вирішальну переможну шайбу у ворота команди Росії (4:3), і збірна Словаччини здобула золоту медаль. Після цього ім’я спортсмена було на вустах у багатьох, а він сам вважає цей «золотий гол» вершиною своєї хокейної кар’єри.

    Серед важливих досягнень П. Бондри – входження до списку гравців, які забили за кар’єру 500 голів, що для хокеїстів вважається чудовим показником. З 1957 року його досягнули 45 гравців, а П. Бондра завершив кар’єру з результатом 503 шайби за 1081 матч. У 1995, 1998 роках він отримував Трофей Моріса Рішара – приз, який вручається за найбільшу кількість шайб у регулярній частині НХЛ. Спортсмен має державні нагороди: Хрест Президента Республіки Словаччина (2002 р.) та Медаль Президента Республіки Словаччина (2003 р.). У 1998, 2002, 2003 роках визнавався найкращим хокеїстом Словаччини, у 2002 році найкращим спортсменом країни, і того ж року – найкращим бомбардиром Чемпіонату світу.

    У жовтні 2007 року Петер завершив ігрову кар’єру. Після цього продовжив працювати у національній збірній генеральним менеджером. Разом з командою робив акцент на залучення до збірної, поряд із досвідченими, молодих спортсменів, щоб підготувати гідний резерв.

    У публічних виступах, інтерв’ю, коли лунають питання про дитинство, Петер Бондра часто згадує малу батьківщину – Волинський край, підкреслюючи, що саме тут лежать витоки його неймовірної спортивної кар’єри.

Олександр Мельник

Література:

Лагановський Л. Хокейна зірка народилась у Баківцях / Л. Лагановський // Волинь моя : журн. Міжнар. громад. об-ня «Волинське братство». – Київ, 2002. – Вип. 2. – С. 325–327.

Данилюк В. Наша людина в НХЛ / В. Данилюк // Україна. – 2007. – № 8. – С. 49.

Кицун В. Лучанин грає в НХЛ / В. Кицун // Віче. – 1998. – 18 черв.

Олексійович В. Чемпіон світу мріє про Баківці / В. Олексійович // Віче. – 2003. – 22 трав.

«Сенатор» із луцьким корінням // Київ. відомості. – 2004. – № 9. – С. 5.

Уліцький В. Перші шайби чемпіон світу Петер Бондра закидав на Волині / В. Уліцький, О. Згоранець // Волинь. – 2002. – 23 берез.

    Авторство: Brooke Novak. https://www.flickr.com/photos/brookenovak/67380724/, CC BY-SA 2.5, https://commons.wikimedia.org/w/index.php?curid=1137393

    Мельник О. 7 лютого 50 років від дня народження Петера Бондри (1968) – хокеїста, чемпіона світу, гравця національної збірної Словаччини хокею // Календар знаменних і пам’ятних дат Волині на 2018 рік / упр. культури Волин. ОДА ; Волин. краєзн. музей ; Волин. ДОУНБ ім. Олени Пчілки ; ред.-упоряд.: Є. І. Ковальчук, А. А. Понагайба. – Запоріжжя, 2017. – С. 48–51.