четвер, 21 червня 2018 р.

Місто різних – місто рівних



В рамках проекту «Місто різних – місто рівних» користувачі Волинської ДОУНБ ім. Олени Пчілки та її працівники відвідали унікальне обійстя-вернісаж луцького скульптора Миколи Голованя, що збудоване обабіч Гнилого урочища над підземними ходами князівських часів, оповите містичною таємничістю.










Будинок Миколи Голованя часто називають будинком з химерами, хоча сам скульптор признається, що йому це не подобається. І справді, скульптури в будинку не схожі на химер. Сама споруда нагадує середньовічний замок з рисами готики й бароко. Витвори прикрашають стіни, дах, подвір’я. Виготовляє їх митець здебільшого з каменю та зеленого пісковика. Загалом, у будинку понад 500 скульптур. Всі вони різних стилів і кожна має свою історію. При вході є барельєф із зображенням усіх членів сім’ї. Багато скульптур розміщені у дворику, оскільки Микола ще не знайшов для них місця. Особливими і цінними є творіння сина скульптора, які батько викупив після смерті хлопця. Будинок – це діюча майстерня, у якій Микола Головань охоче і з любов’ю створює витвори мистецтва не лиш для свого «Сімейного вернісажу», але і для людей. Цікаві факти У 2008 році експертна рада при Волинській облдержадміністрації визначала сім волинських див. За результатами голосування, дім Голованя також має місце у списку волинських чудес. У 2015 році в Луцьку на кінопоказі документальних стрічок молодих українських режисерів було презентовано 18-хвилинну стрічку про Миколу Голованя. Лучани були у захваті, а сам скульптор сказав, що після такого ще більше хочеться жити і працювати.
Нам вдалося поспілкуватися із гостинним господарем обійстя, видатним скульптором, творцем туристичної родзинки міста Миколою Голованем, який розповів про справу свого життя та плани на майбутнє.



Щиро дякуємо Миколі Микитовичу за теплу та щиру зустріч. Зичимо йому довгих років життя та подальших творчих звершень.
А на завершення екскурсії відвідали перший католицький монастир, що з`явився на Волині – Домініканський монастир.

Монастир домініканців відмічений драматичною історією неодноразових перебудов після пожеж та руйнувань.
Перші документальні свідчення про появу католицького ордену домініканів у Луцьку віднесено до кінця ХІУ ст.
Домініканський монастир був одним із найбагатших в Луцьку. В ХУІ ст. при монастирі діяла латинська школа. Ченці монастиря утримували і виховували хлопців із бідних родин. Монастир мав капелу і багату бібліотеку. У 1787 році при монастирі починає діяти друкарня: видаються книги на польській, латинській та інших мовах....
Пожежа 1793 р. завдає великої шкоди монастирю і особливо костьолу. Відбудова ведеться протягом 1808-1812 років. Наступна пожежа 1845 року нищить шпиль костьолу і завдає значних збитків монастирському комплексу. Влада російської імперії, до складу якої на той час входив Луцьк, закриває монастир, а після ремонту в його будівлі влаштовує шпиталь, а в костьолі – військовий склад. Згодом костьол і частина приміщень монастиря розбирається на будівництво інших об’єктів.
З 1893 по 1914 роки в будівлі Домініканського монастиря розміщується контора військового керівництва. Після закінчення І світової війни, згідно Ризького мирного договору, Волинь відходить до Польщі і монастир Домініканів стає резиденцією католицького біскупа. В монастирі проводять реставрацію, будують зовнішні сходи...
В 1939 році міняється влада – Волинь стає радянською. Змінюється і призначення Домініканського монастиря: до війни – радянська адміністративна установа, після – поліклініка військової частини, ПТУ, будинок художньої творчості профтехосвіти .... Нині тут Волинська духовна семінарія Української православної церкви.

Дякуємо усім хто зголосився на незабутню та пізнавальну подорож рідним містом та чекаємо нових зустрічей.
 

Немає коментарів:

Дописати коментар

Літературний вечір: «Лицарство духу і драми життя елітних родин Волині: незабутня родина Певних»

12 вересня у  актовій залі Волинської державної обласної універсальної бібліотеки імені Олени Пчілки відбувся літературний вечір: «Ли...