вівторок, 6 травня 2014 р.

Презентація книги Володимира Рожка «Воскові свічки Божих храмів історичної Волині ІХ–ХХ ст.»


«Є щось дорожче за життя,

За посмішку коханої, за сина,

Є найдорожча в світі

Понад усе

Моя прекрасна Україна…»


В. Рожко 




















Вже стало доброю традицією проведення  презентацій книг, присвячених відомому досліднику нашого краю, історику, архівісту, Почесному професору СНУ ім. Лесі Українки, дійсному члену Інституту дослідів Волині у Вінніпезі, кандидату церковно-приходських наук, викладачу Волинської православної богословської академії  Володимиру Рожку. 


Він – надзвичайно невтомний дослідник історії української церкви, рідного краю. З під його пера вийшло біля 2000 публікацій з питань історичного краєзнавства, релігієзнавства, архівознавства у вітчизняних та зарубіжних періодичних виданнях та понад 30 окремо виданих творів.





 













































Побачило світ  нове дослідження Володимира Рожка «Воскові свічки Божих храмів історичної Волині ІХ–ХХ ст.»




Нове дослідження Володимира Рожка присвячене долі малодослідженої теми, яка має важливе значення як в церковному, так і в світському житті. Ця книга свідчення всемогутньої сили християнської любові, якою так щедро і талановито ділиться наш сучасник, Українець із великої літери Володимир Рожко. Воскова свіча супроводжує людину упродовж усього життя – від народження до останніх днів. Свічка – це прообраз сонця, життєдайна сила землі. Воскові свічки в храмах були і залишаються свідченням віри, причетности людини до Божественного світла, виразом теплоти і полум'я нашої любови до Бога, Божої матері, до святих праведників і мучеників нашої землі. 


Монографія Володимира Рожка «Воскові свічки Божих храмів історичної Волині ІХ–ХХ ст.» побачила світ у видавництві «Волинська обласна друкарня» накладом  1000 примірників, обсягом 148 с. Вона складається із 4 розділів. Автор розвідки ставить собі за мету показати не тільки символічне значення воскової свічки в наших церквах, але й її історичну появу в святинях, сам процес і місце “сукання”, воскової свічки як складової частини українського православного сакрального мистецтва на теренах Волині.  Вступне слово до книги  відкривається статтею автора «Ісус Христос – світло для світу». Адже світло воскової свічки, а тим самим світло Ісуса Христа освітлювало ченцям дорогу  до чернечих подвигів, надихало до довгих і щирих молитов, до постів  із покутами та покаяннями. Воскова свічка запалювалась як символ глибокої віри нашої!
        
На презентації виступив проректор Волинської православної Богословської академії з навчальної роботи, кандидат богословських наук, отець Василь Лозовицький.


Історичній науці відомо про виготовлення воскових свічок  при храмах Божих, монастирях: Луцька, Острога, Володимира, Крем’янця, Почаєва, Збаража та ін. У середні віки, аж до кінця XVIII ст. робили їх майстри-умільці, а пізніше вони стали предметом церковного широкого вжитку. У XIX-XX ст. на Волині працює низка свічкових заводів, які виготовляли свічки для освітлення храмів.

До слова про книгу прилучився кандидат історичних наук, доцент СНУ імені Лесі Українки Володимир Пришляк



Багато відомостей про воскові свічки автор знайшов у архівних джерелах,  музеях, розповідях учнів, друзів.  На численних світлинах у монографії автор поруч зі своїми студентами  - Тарасом Назарчуком, Сергієм Хомицьким, Назаром та Андрієм Дудами, Ігорем Біляшевичем та ін. 


















 У монографії «Воскові свічки Божих храмів історичної Волині ІХ–ХХ ст.» Володимир Євтухович пише :

«Моя праця, як і всі попередні, побудована суто на документальних, історичних писемних  і речових  джерелах, виявлених особисто автором в архівах, музеях, на місцях під час наукових подорожей по історичній Волині, є об’єктивним дослідженням, яке не має нічого спільного з тими компілятивними інтернетівськими «напрацюваннями», які так часто проростають чортополохом у «наукових» збірниках і журналах нашого похмурого бездуховного сьогодення». 

Можливо, це стане прикладом для наслідування молодим науковцям?

Документальні та історичні джерела, виявлені автором в Держархівах історичної Волині, дали можливість визначити не лише осередки сукання воскових свічок у нашому краї, а й встановити їх призначення під час служб Божих у наших святинях.

На заході виступила начальник архівного відділу Луцької міської ради п. Алла Драйчан.



Перший розділ книги це –  «Свічка – прообраз сонця в дохристиянську добу» складається із двох підрозділів : «Віск життєдайна сила землі та «Походження свічки – як прообразу сонця». В них йдеться про визначення воску. «Віск як вироб бджолиний, знаходимо в історичному джерелі, – також святий, тому тільки він іде на церковні свічки». Віск вважався продуктом Сонця, продуктом і поживою богів. Тобто походження свічки у первісних людей тісно пов’язане з їх примітивними віруваннями в небесних богів Сварога, Дажбога, Перуна та інших. 


Другий розділ монографії «Воскові свічки в християнську добу» відкриває нам горизонти бачення воску і воскової свічі у Святому Писанні. Розкриває значення слова «Світло» в Новому Заповіті. 


Розділ третій книги «Воскові свічки – джерело світла життя  в церквах історичної Волині». Тут ми знайдемо перші відомості про воскові свічки у Божих храмах Волині та їх призначення.


У розділі четвертому книги «Світло воскової свічки в новітню добу» йдеться про виробництво воскових свічок для храмів божих історичної Волині, коли свічка виступає як товар і виробляється на свічкових фабриках і заводах. В історії та культурі різних народів світу підсвічники певної форми набували важливого символічного значення, ставали невід'ємними атрибутами релігійного культу і навіть символами певної нації. У монографії представлено велику кількість різноманітних підсвічників, які виготовлялися із металів, скла, фарфору, дерева та ін.

 






















На презентації виступили:  
племінниця Володимира Євтуховича п. Надія Чміль




внучка автора Оксана Фищук 




Вірш Володимира Рожка «Ікона Волинської Богоматері» прочитала бібліотекар відділу краєзнавчої роботи  Пилипюк Наталя.



Книга «Воскові свічки Божих храмів історичної Волині …» – це ще одна щира сповідь і заповідь волинянина, який освячуючи нас світлом істини, нагадує про безпомилкову констатацію святого євангеліста Івана :  
«Світлом правдивим був той, хто просвічує кожну людину, що приходить у світ».

На презентації виступила директор  нашої книгозбірні, заслужений працівник культури України Людмила Антонівна Стасюк.
        







Немає коментарів:

Дописати коментар

75 років від дня народження А. О. Маренич (1949) – народної артистки України

Талановита волинська співачка Антоніна Олександрівна Маренич народилася 17 березня 1949 року. Любов до музики в маленької Антоніни зароджу...